Оздоровчий вулик Петра Балаша

Петро Іванович Балаш — відомий пасічник і Почесний апітерапевт України із Чернігівщини — змайстрував власний чудодійний оздоровчий вулик у 2008–2009 роках. Для цього багато читав і спілкувався з однодумцями. Уперше про свій вулик розповів в українських журналах на пасічницьку тематику. Згодом були публікації у місцевій та обласній пресі, а також відвідини його пасіки провідними телеканалами України, які зробили пасічника з Ніжина відомим на всю Україну.

Створенню оздоровчого вулика передували не зовсім приємні події. Автор тяжко захворів, у 2000 році переніс інсульт, і лікарі порадили йому зайнятися бджільництвом. На той час він мав більш ніж тридцятилітній стаж роботи з бджолами. Мабуть, щоб побороти хворобу, він і створив свій унікальний вулик. А саме — скріплені два вулики з трьома бджолосім'ями та з маленькими дірочками у стелині. Усе це було схоже на маленький будиночок, у якому лікувальний ефект досягається шляхом поєднання мікроклімату вуликів і навколишнього середовища.

На вулик стелять простирадло, і людина в ньому відпочиває протягом певного часу. Лікувальні властивості свого винаходу автор перевірив на собі, а згодом було багато охочих провести ніч у цьому вулику. Цікавився конструкцією оздоровчого вулика апітерапевт Олексій Пащенко з ННЦ «Інститут бджільництва

ім. П.І. Прокоповича УААН». Він дав йому високу оцінку. Унікальні властивості лікувального вулика досліджував і відомий Дід Василь Соломка, редактор журналу «Бджолярський круг», який також відзначив унікальні лікувальні властивості цього вулика.

Серед механізмів позитивного впливу сеансів апітерапії, заснованій на близькому контакті пацієнта з бджолиними сім'ями, на думку автора, є:

1. тепло, яке надходить через отвори у стельових дошках, що нагріваються від тіла людини та від бджіл. Це покращує кровообіг, розслабляє спазмовані ділянки м'язів при патології хребта, що сприяє зменшенню, а потім і зникненню больового синдрому;
2. мікромасаж, який передається через стельові дошки і відчувається тілом пацієнта;
3. аромотерапія — інгаляції сумішами нектару з різноманітних трав, меду, прополісу, ароматичних та інших речовин. Це позитивно впливає на поглиблення і «пришвидшення» сну, під час якого дихання стає глибоким, форсованим і сприяє потраплянню ароматичних речовин у дихальні шляхи — так проявляється виражений бронхолітичний ефект.

Взаємодія біополів бджолиних сімей і людини, безперечно, дає позитивний вплив — нормалізується обмін речовин; відбуваються процеси реполяризації клітин, підвищення імунітету, лікування окремих станів (стреси, перевтоми) та захворювань нервової системи — неврозів, епілепсії, ситуаційних психозів.

Згодом, після численних відвідин пасіки гостями та спілкування з ними, враховуючи їхні рекомендації, автор удосконалив свій винахід. Зокрема, зробив віконце, адже серед пацієнтів можуть бути і хворі на клаустрофобію. Шляхом численних експериментів він досяг, здається, вершини. Тепер у вулику можна приймати ще й інгаляції. Лікувальний ефект від них досить високий.

Отже, лікувальними чинниками під час сну у вуликах є: тепловий, аромотерапія, мікровібромасаж та інші. Почасти, мікровібромасаж — це механічні коливання рухів бджіл, які передаються на тіло пацієнта як мікромасаж, що також сприяє розслабленню м'язів усього тіла і покращує кровообіг. Монотонне дзижчання бджіл дає сприятливий лікувальний звуковий ефект, діє заспокійливо та снодійно, при цьому пацієнт засинає швидко і спить глибоким сном. Дихання під час такого сну удвічі рідше від звичайного.

Тепловий чинник — стельові дошки, на яких лежать пацієнти, нагріваються зсередини вулика бджолами та пацієнтом іззовні до температури тіла людини, що сприяє розслабленню м'язів, знеболюванню.

Аромотерапія — через отвори в стельових дошках, які закриті сіткою, надходить повітря, насичене запахами нектару, меду, воску, прополісу, ефірних олій, зібраних з різних квітів. Дихання людини набуває виражену заспокійливу, снодійну та бронхолітичну дії, адже повітря насичене ароматом рослин. Тривалість одного сеансу лікувального сну у вулику — 4 години.

—У 2011 році я їздив до Криму на пасіку В.Н. Савіна — задля обміну досвідом щодо специфіки лікувальних будиночків-пірамід, — розповідає Петро Балаш. — Бо, на жаль, зараз активно пишуть та пропонують лікування у вуликах, але досить часто автори публікацій самі до цього не дійшли, а методику запозичили з журналів чи інтернету.

Балаш радить розпочинати лікування вже у квітні, коли температура повітря прогрівається до +8...+10 градусів, і краще уночі, коли всі бджоли збираються у вулику й лікувальний ефект потужніший.

Загалом, вуликотерапія, разом із вживанням апіпродуктів, допомагає позбутися не тільки остеохондрозу, радикуліту, а й інших захворювань. Лежати у вулику потрібно тихенько: не стукати, не розмовляти, аби не злякати бджіл, а ще — бажано не користуватися парфумами, бо на пасіці повинно пахнути медом та квітами, а не хімічними продуктами їхньої переробки!

Нині пасічник Петро Балаш закликає до здорового способу життя: вживати більше натуральних продуктів бджільництва...