Вплив нового стоматологічного апігелю на тканини порожнини рота при стоматиті

Мета нашого дослідження — вивчення впливу новостворено-го лікувального гелю на рівень біохімічних маркерів запалення та репараційні процеси в слизовій оболонці порожнини рота щурів в умовах модельованого стоматиту.
Експеримент проведено на 33 щурах, травматичний стоматит моделювали нанесенням на слизову оболонку правої щоки щурів під наркозом дозованої травми за допомогою очного трепану діаметром 3 мм. Відтворена модель травматичного стоматиту задовольняла загально прийнятим вимогам адекватності стану патологічного процесу за стандартною площиною та глибиною ураження.
Усі тварини були розподілені на 3 групи. До першої – віднесені інтактні тварини. У щурів II групи моделювали травматичний стоматит. Тваринам III групи після моделювання травматичного стоматиту, починаючи з другого дня, на місце уражень накладали ватний тампон з лікувальним гелем тривалістю 3 хвилин. Тваринам II групи травматичні виразки в тому ж режимі обробляли фізіологічним розчином. Всі тварини знаходилися на стандартному раціоні віварію. В процесі досліджень визначалася дія лікувального гелю, до складу якого входить прополіс, віск, кедрова олія, аргінін натрію та інші біологічні активні речовини, на стан слизової оболонки порожнини рота щурів в умовах травматичного стоматиту.
В кінці експерименту щурів виводили з досліду шляхом тотального кровопускання з серця під тіопентало-вим наркозом (40 мг/кг). В гомогенатах слизової оболонки визначали рівень біохімічних маркерів запалення: концентрацію малонового діальдегіду (МДА) тіобарбітуровим методом [2]¸ активність кислої фосфатази (КФ) за методом Bessay et al, в модифікації А.П. Левицького [3] та загальну протеолітичну активність (ЗПА) [4]. Стан фізіологічної антиоксидантної системи (ФАС) оцінювали по активності каталази (К) [5] та супероксиддисмутази (СОД) [6].
Огляд поверхні рани проводили кожний день, починаючи з 2-го дня нанесення травми, фіксували клінічні ознаки перебігу процесу. Тваринам, у яких визначалося видужання, подальший огляд не проводили.
Відтворення травматичного стоматиту у щурів приводило до змін біохімічних показників в слизовій оболонці. З двох маркерів запалення (МДА та ЗПА) останній збільшувався, що свідчило про наявність запального процесу в цій тканині, але при лікуванні цей показник визначався в межах інтактних значень. Активність маркерного ферменту запалення — кислої фосфатази у щурів з травматичним стоматитом підвищувалася в середньому в 3 рази, при лікуванні виявлялося не значне її підвищення, що свідчило про значні запальні явища у нелікованих тварин.
У той же час, активність захисних ферментів ФАС каталази та СОД у щурів зі стоматитом знижувалася. Найбільш виразно знижувалася активність каталази — майже в 1,5 рази, при лікуванні це зниження було не вірогідним.
Таким чином, визначено, що у щурів з травматичним стоматитом в тканинах ротової порожнини проходить підсилення ПОЛ та запалення за даними збільшення локального вмісту МДА і особливо ЗПА та активності кислої фосфатази в слизовій оболонці щоки. Одночасно знижувалася активність захисних ферментів АОЗ. При локальному застосуванні на тканини ротової порожнини гель сприяв зниженню запальних явищ в слизовій оболонці та нормалізації антиоксидантних ферментів.
Спостереження за станом дозованої травми слизової оболонки щоки показали, що, починаючи з другого дня експерименту, у всіх тварин слизова оболонка була сильно набрякла, гіперемована, поранена поверхня вкрита гнійним виділенням. Слизова оболонка поверхні правої щоки у всіх щурів до 5-го дня залишалась гіперемованою, у більшості щурів нелікованої групи визначався набряк з кровоточивістю. На 5-й день догляду набряк, кровоточивість, та гнійний вміст поверхні рани зменшувалися у щурів, яким робили аплікації ново-створеним гелем. Вже з 3-го дня спостереження в цій групі гнійний вміст та кровоточивість рани фіксували у 5 з 9 (в середньому у 55,5%). Гнійна наявність рани і кровоточивість фіксували на 5-й день у 2-х тварин (22,2%). У той же час набряк спостерігався у всіх щурів цієї групи до 8-го дня експерименту. Відторгнення некротичних мас визначалося у більшої частини тварин з 4-го дня спостереження і закінчувалася на 8-й день. Формування молодої грануляційної тканини у цій групі починалося на 6-й день у 3 щурів (33,3%) на 7-й -8-й день – у 7 (77,7%) і на 9-й день завершувалось.
Результати досліджень свідчать про те, що новий гель виявляє стимулюючу дію на процеси регенерації травматичної рани слизової оболонки щоки. Так, на 9 добу після нанесення травматичних виразок та застосуванні гелю рани загоїлися у всіх тварин. Водночас у щурів зі стоматитом, яким проводили аплікації фізіологічним розчином, у цей строк загоїлося лише 28% виразок. У групі нелікованих щурів повне загоювання відмічалося на 18 день.
Динаміка загоювання травматичних виразок показує, що при застосуванні лікувального гелю на ранніх стадіях загоювання, регенерація слизової оболонки рота відбувається швидше, що, можливо, пов'язано і з пригніченням перекисного окислення ліпідів.
...Журнал
Останні журнали.
Попередні бюлетені
Реклама
Останні статті
Популярні статті
До уваги читачів
ДО УВАГИ ЧИТАЧІВ ЖУРНАЛУ «ДОКТОР БДЖІЛКА»
Передплата на журнал «ДОКТОР БДЖІЛКА» триває постійно з будь-якого кварталу у всіх поштових відділеннях України, вартість на один квартал 2016 року-27,10 грн.
ПЕРЕДПЛАТНИЙ ПОШТОВИЙ ІНДЕКС: 86733
Електронну версію журналу «Доктор Бджілка» можна передплатити на нашому сайті.