Інструкція по лікуванню бджолиною отрутою

ЗАСТОСУВАННЯ ОТРУТИ БДЖОЛИНОЇ У МЕДИЦИНІ

Захворювання суглобів. При лікуанні отрутою бджолиною спостеріга­ється зменшення запальних явищ і бо­льового симптому, збільшення обсягу рухів у суглобах, особливо при відсут­ності виражених анатомічних змін.

Захворювання серцево-судинної системи. На основі досліджень отри­мані дані про високу ефективність отрути бджолиної, а також меду і ма­точкового молочка в комплексній тера­пії хворих з даною патологією.

Захворювання центральної нервової системи. Отримані позитивні ре­зультати застосування отрути бджоли­ної і її препаратів при функціональних захворюваннях ЦНС, при клімактерич­них та інших формах неврозів, при ліку­ванні неврологічних ускладнень малярії у вигляді енцефаліту і арахноідітів, а також при залишкових явищах перене­сеного інсульту або поліомієліту.

Захворювання органів дихання. При лікуванні бронхіальної астми бджоловжаленням і препаратами з отрутою бджолиною позитивний ефект був відзначений у 50-70% хворих, при­чому особливо сприятливий терапев­тичний ефект був отриманий у дітей.

Захворювання периферичної нер­вової системи До групи захворювань периферичної нервової системи від­носять радикуліти, неврити, плексити, міозити та ін. При лікуванні отрутою бджолиною (вжалення в больові точки або БАТ) хворих з радикулітами, невритами, поліневритами, плекситом, міозитом, запаленням сідничного не­рва і міжреберною невралгією зник­нення болю або їх зменшення можна досягти у 80% хворих.

Шкірні захворювання. Застосу­вання отрути бджолиної описано при лікуванні екземи, фурункульозу, дер­матиту, псоріазу. Можна використо­вувати комплексне лікування з дода­ванням преднізолону на прополісній мазі, поєднувати бджоловжалення з сірководневими ваннами. Для лікування алопеції використовують 2-3 курси бджоловжалення у вогнища алопеції, комірцеву зону і точки голови. Для лі­кування післяопераційних рубців за­стосовують електрофорез (15-20 про­цедур). Хороші результати отримані при лікуванні свіжих рубців (давність 6-12 міс.) після опіків. Описані випад­ки застосування отрути бджолиної при поганому загоєнні ран, трофічних ви­разках.

Очні хвороби. Ефективним вияви­лося застосування отрути для лікуван­ня трахоми і захворювань рогівки, при трахоматозному паннусі (поверхне­ве запалення з помутнінням рогівки). Успішно загоювалися виразки рогів­ки, краще при іритах і іридоциклітах, гірше – при кератитах. Відзначено по­ліпшення у випадках гострої запаль­ної і геморрагічної глаукоми і неефек­тивність при хронічній і вторинній глаукомі. Спостерігалася позитивна дія препаратів отрути бджолиної при герпетичних захворюваннях рогівки. Успішно застосовувалася отрута бджо­лина для лікування іриту та ослаблено­го зору шляхом укусів в повіки хворого ока (до 6 за один сеанс). При ревма­тичних іритах і іридоциклітах з помут­нінням середовищ ока і падінням зору застосування отрути призводило до зниження запальних явищ і одужання з відновленням зору через 3-4 дні.

Акушерство і гінекологія. Отрута бджолина успішно застосовувалася при запальних процесах придатків матки, особливо при ексудативних формах, при клімактеричних неврозах.

Інші захворювання. Є дані про за­стосування отрути бджолиної для ліку­вання алергічних захворювань.

Отримані позитивні результати при лікуванні захворювань інших органів і систем: тиреотоксикозу, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, жовчного міхура, дифузних мастопатіях. На даний час немає пере­конливих даних про лікування отру­тою бджолиною злоякісних пухлин.

ПРОТИПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ОТРУТИ БДЖОЛИНОЇ

Як зазначалося, в 1959 році був прийнятий наказ .V 106 «Показання та протипоказання для методу голковко­лювання та припалювання», де перелік протипоказань виглядав таким чином:

1. Доброякісні та злоякісні ново­утворення.

2. Хвороби крові та кровотворних органів:  

- спадкові геморагічні анемії;

- порушення згортання крові;

- пурпура та інші геморагічні стани;  

3.Вагітність.

4.Гострі інфекційні захворювання та лихоманкові стани нез'ясованої еті­ології.

5. Хронічні інфекційні захворюван­ня в стадії загострення (туберкульоз, бруцельоз тощо).

6. Декомпенсовані захворювання серця, легень та інших внутрішніх ...